Щороку в Україні широко відзначається 9 травня, День Перемоги. Він служить нагадуванням про великий подвиг українського народу, який об’єднаними зусиллями переломив хід не тільки Великої Вітчизняної, але і всієї Другої Світової війни, давши відсіч агресорам і захистивши себе. І, беручи участь в цьому святі, всі ми тим самим продовжуємо передавати пам’ять про День Перемоги прийдешнім поколінням.
День Перемоги в Європі
День Перемоги в Європі (англ. Victory in Europe Day, скорочено англ. V-E Day, VE Day, або ж просто англ. V Day) влаштовується на згадку про 8 травня 1945 (в країнах британської Співдружності 7 травня 1945), дату, коли Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла беззастережну здачу збройних сил нацистської Німеччини. Формальна здача німецьких окупаційних військ на Нормандських островах не відбулась до 9 травня 1945.
30 квітня, під час битви за Берлін, Адольф Гітлер вчинив самогубство, отже капітуляція Німеччини була погоджена його наступником, президентом Німеччини Карлом Деніцом. Акт військової здачі був підписаний 7 травня в Реймсі, Франція (повторно підписаний за наполяганням Сталіна 8 травня у Берліні, Німеччина).
Святкування
Цього дня, 8 травня 1945, в багатьох містах Європи були проведені велелюдні святкові заходи. У Великій Британії, більш ніж мільйон людей вийшло на вулиці з нагоди святкування завершення війни в Європі. У Лондоні юрби зібрались на Трафальгарській площі і вгору Меллом до Букінгемського палацу, де король Георг VI і королева Єлизавета, разом із прем'єр-міністром Вінстоном Черчиллем, вітали народ з балкона палацу. Принцесі Єлизаветі (майбутній королеві Єлизаветі II) та її сестрі принцесі Маргарет дозволили анонімно гуляти посеред юрби і брати участь у святкуванні.[1]
В США, президент Гаррі Трумен, для якого це був 61 день на посту президента, присвятив перемогу пам'яті свого попередника, Франкліну Рузвельту, який помер від крововиливу в мозок менш ніж за місяць до цього, 12 квітня.[2] Прапори залишались приспущеними на ознаку 30-денної жалоби.[3][4] Грандіозне святкування прокотилось вулицями Чикаго, Лос-Анджелеса, Маямі, і особливо нью-йоркським Таймс-Сквером.[5] Святкування дня перемоги в Канаді було затьмарене бунтом у Галіфаксі.
ТОП цікавих фактів про 9 травня
Раніше ветерани Великої Вітчизняної завжди брали участь у Параді Перемоги. Але час нещадний, роки беруть своє, і з 2000 року ветерани вже не марширують.
Офіційно мирний договір між Німеччиною і СРСР підписали лише десять років по тому, у 1955 році.
Відзначати День Перемоги 9 травня стали на щорічній основі лише через кілька десятиліть після закінчення війни.
Зараз 9 травня завжди є вихідним днем. Однак, цей день був робочим з 1948 по 1965 рік.
Одного разу саме 9 травня, в День Перемоги, був проведений наймасштабніший за всю історію Радянського Союзу Салют. Тоді близько тисячі знарядь дали тридцять залпів. Таким чином, було зроблено близько тридцяти тисяч пострілів з гармат.
9 травня 1945 року літак, що доставив підписані німецькою стороною документи про капітуляцію, приземлився в Москві, в аеропорту імені Фрунзе.
У США люди відзначають не один День перемоги, а відразу два, над Японією і над Німеччиною, так як ці країни капітулювали в різний час.
У найпершому параді на 9 травня той прапор, що радянські воїни підняли над будівлею Рейхстагу в Берліні, участі не брав.
Червоноармійці заволоділи Берліном за тиждень до дев’ятого травня, ще 2-го числа, але осередки опору німецьких військ зберігалися до 9-го числа, поки Німеччина офіційно не підписала капітуляцію.